Ця думка є лейтмотивом творчості покровчанки, письменниці, викладача української мови та літератури Ліцею№6 Тетяни Прокоф’євої, чиї поезії відомі далеко за межами рідного міста. Як народжуються рядки і образи? Що надихає автора? Про це щиро та відверто говорили днями у Публічній бібліотеці на творчій зустрічі, що пройшла у рамках розмовного клубу з української мови.
Цього літнього дня читацька зала бібліотеки була сповнена особливого тепла, бо в ній лунали поезії про дитинство, материнське тепло і доброту, що обов’язково перемагає зло та темряву. Гості зустрічі, серед яких родина письменниці, друзі, затамувавши подих ловили рядки, які торкалися серця, бо в них все те, що є дорогим, знайомим і дуже важливим. В цьому творчий почерк Тетяни Прокоф’євої: говорити з читачами про те, що об’єднує світлом спогадів і почуттів, що дарує надію і віру.
Тетяна почала писати ще в дитинстві, занотовуючи свої враження і переживання - перші віршовані рядки. На зустрічі вона ділилася до щему зворушливими спогадами, згадувала бабусю, яка надихала її на творчі пошуки, спонукала до самовираження і всю дружню родину, що підтримує та надає сил. Любов до слова народилася в неї ще з перших зустрічей з книгою, міцніла на уроках української мови, зарубіжної літератури, біля дорогих вчителів, які надали їй дорогу у світ літератури. Письменниця згадувала їх з теплотою, зазначаючи, що навчили не просто читати, а аналізувати, бачити далі тексту, відкривати літературні горизонти. Її натхненням завжди була природа, чия мінливість зачаровувала. І діти, які своєю щирістю роблять наш світ особливим. Так народжувалися поезії та віршовані казки для малечі, серед яких її найулюбленіший персонаж – «Неслухань».
-Мої образи, персонажі – з життя. Я споглядаю за своїми дітьми, друзями сина, як вони рятують птаха у дворі чи піклуються про тварин, і це стає сюжетом. У центрі кожного сюжету – добро, що відгукується лише добром. Дуже важливо говорити про це дітям, - зазначає Тетяна Прокоф’єва. А ще додає, що дуже пишається своїми учнями, їхньою мужністю, здатністю мріяти і досягати вершин наперекір війні, вони є для неї прикладом, бо не зупиняються, сміливо ідуть уперед.
Всі ці думки лягають на папір. Автор зізнається, що зберігає блокнот з першими віршами, які є особливо дорогими. На зустрічі Тетяна Прокоф’єва декламувала свої найулюбленіші рядки, а ще відверто говорила з присутніми про натхнення, творчі кризи, про плани на майбутнє і головну мрію: світ з блакиттю неба - мир рідній Україні.
Задля цього пише, аби дарувати читачам частку свого тепла. Її поезії увійшли до кількох збірок, літературних альманахів, були високо оцінені на численних мистецьких конкурсах. Важливим кроком стало видання авторських збірок, які побачили світ. Головне місце відведено дитячій літературі. Це і віршовані казки, і навчальна поезія. Яскраві, зворушливі, доступні до сприйняття, твори розкривають дітям неосяжний світ, де доброта і щирість завжди перемагають. Особливою гордістю не тільки Тетяни, а й покровчан є те, що вірші автора увійшли до підручника для учнів 3-го класу. Їх читають і декламують, про що з вдячністю говорили присутні на зустрічі.
Одна з останніх збірок – «Добринки», вже завоювала серця читачів, є вона і у бібліотеці, де добринки засіюють душі маленьких прихильників книг. У планах нові поезії й проза, про що Тетяна Прокоф’єва ділилася з присутніми, говорила про найважливіше і залишила світлини на пам'ять про теплу зустріч у колі друзів та однодумців. Письменниці бажали натхнення, творчих злетів і дякували за доброту, яку дарує своїм читачам.
Пресслужба міського голови.
