Дев'ятого травня на обеліск лягли живі квіти. Як і у далекі сорокові, коли мешканці Олександрівки увічнювали тут своїх героїв. Кілька десятиліть цей факт був за лаштунками історії. Довгі роки могили залишались усього лише безіменними пагорбами, очікуючи миті і людей, які повернуть все на круги своя. Ця мить настала у 75 річницю Перемоги. Карантин не дозволив зібратися сьогодні біля встановленого меморіалу. Та пам'ять вела людей до поховання, як і всі ці десятиліття...